14 травня у Центральній публічній дитячій бібліотеці відбулося чергове заняття Університету третього віку. Тема – образ матері в творах українських письменників та поетів.
Образ матері в українській поезії і прозі — це священний символ берегині роду, невичерпної любові, самопожертви та зв'язку з рідною землею.
Поети змальовують матір як джерело життя, мудрості та моральної сили, часто поєднуючи особисті мотиви з образом Матері-Батьківщини.Мати виступає хранителькою сімейного вогнища, доброю та мудрою, як у поезіях П. Тичини та М. Сингаївського. Мати і Україна — тотожні поняття, що виражають вічну любов і відданість, як у вірші В. Симоненка. Батьківщина і матір вічні.
У творчості Т. Шевченка мати — часто трагічна постать, яка страждає через кріпацтво та нещасливу долю, але залишається символом чистоти.
Присутні переглянули відеоролики з композиціями про матір на слова українських поетів. Викладачка курсу Людмила Василівна виконувала ліричні пісні та декламувала поезії про найдорожчу людину в житті кожного з нас.
Образ матері в українській літературі еволюціонував від трагічних кріпацьких образів до символу нації, залишаючись вічним символом добра, тепла та синівської вдячності.
Усі учасники зустрічі поділилися спогадами про своїх матерів, дитинство та найкращі роки поряд з найріднішими.
"Все починається з мами - стверджує кожен із нас. Бо так ми відчуваємо світ, бо так навчилися його сприймати. Невтомні материні руки поліпшували все до чого торкалися. Мати - мудра та вимоглива берегиня сімейного вогнища, традицій, моральних чеснот і милосердя", - підсумувала подію бібліотекарка старшого абонементу Леся Грищук.




