StopFake: будьте медіаграмотними!

Ключові принципи медіаграмотності від науково-методичного журналу "Педагогічна майстерня"

Центральна бібліотека-філія 

для дітей №12 

взяла участь у конкурсі

"Краща бібліотека-філія Хмельницької міської ЦБС - 

2016 року". 

І вже вдруге здобула перемогу!

Колектив бібліотеки щиро дякує колегам за участь у голосуванні та визнання.

Окрема подяка нашим читачам, партнерам за співпрацю та чудовий результат. 

Це наша спільна нагорода! 

Казкотерапія для початківців, або Як не нашкодити дитині

«Гурток арт-терапії», «Центр арт-терапії» - часто бачите ці меседжі на сайтах, в соціальних мережах, чуєте від знайомих? 

Як відрізнити справжню терапевтичну казку і не «залікувати» дитину неякісним текстом? Як навчитися працювати з текстом спеціальної казки та цілющими історіями?

Маємо для вас кілька порад, які допоможуть уникнути не надто якісної, або шарлатанської продукції в контексті терапевтичної казки. 

З їхньою допомогою ви зможете самі знайти той ключик, який потрібен батькам, аби допомогти перетворити читання на гру, а казку - на цілющу основу для виховання та спілкування з власною дитиною, зможете зробити процес знайомства дитини з казкою - цікавішим та ефективнішим.

Правила дуже прості:

- терапією можна назвати процес використання казки терапевтом (цей процес тривалий, він має дуже конкретні терапевтичні цілі, наприклад, допомогти дитині позбутись страху смерті, самотності чи темряви);

- якщо вже ви натрапили на книжку з написом «терапевтичні казки», то перевірте видавництво, чи є рецензент книги (добре, якщо це - знаний педіатр, психотерапевт або психіатр), чи є гриф «рекомендовано…» (хоча це в сучасних умовах не показник);

- найкращий та найдієвіший рецепт використання будь-якої якісної казки (якість: зміст, форма, ілюстрації) – читати і перечитувати її, вибираючи улюблені уривки дитини. 

Усі інтерпретацій та ваші власні варіанти цієї казки повинні мати позитивне закінчення. Вигадуйте додаткових героїв, які допомогли б дитині вирішити якесь важливе питання чи проблеми і були б схожі на неї (нього). 

І, найголовніше, – говоріть з дитиною про казку, про улюблених героїв, про страхи, давайте відповіді на абсолютно усі запитання, які задає вам дитина;

- терапевтичний ефект від прочитання чи обговорення казки – це ваш персональний внесок у заспокоєння дитини, створення відповідного настрою та налагодження зв’язку з нею.

Джерело: Видавництво Старого Лева

Чому наше майбутнє залежить від читання?

Уривки з лекції відомого англійського письменника Ніла Геймана про користь читання.

 

Грамотні люди читають художню літературу.

 

У художньої літератури є два призначення. По-перше, вона виробляє залежність до читання. Жага дізнатися, що ж трапиться далі, бажання перегорнути сторінку, − у цьому є справжній драйв. Це змушує дізнаватися нові слова, думати по-іншому, продовжувати рухатися вперед. Виявляти, що читання саме по собі є насолодою. Усвідомивши це, Ви починаєте регулярно читати.

Найпростіший спосіб виростити грамотних дітей − це навчити їх читати і показати, що читання є приємною розвагою. Для початку знайдіть книги, які їм подобаються, дайте їм доступ до цих книг і дозвольте прочитати їх.

Пам’ятайте, що не існує поганих авторів для дітей. Адже всі діти різні. Вони знаходять потрібні їм історії й заглиблюються в них. Не обмежуйте дітей у читанні лише тому, що Вам здається, ніби вони читають неправильні речі.

По-друге, художня література породжує емпатію. Художня проза − це те, що Ви створюєте з 33-х літер і низки знаків пунктуації, використовуючи лише уяву. Ви починаєте відчувати речі, відвідувати місця і світи, про які ніколи б не дізналися.

 

Ви також знаходите в книжках дещо життєво важливе. І ось воно: світові не обов'язково бути саме таким. Все може змінитися.

 

Література може показати Вам інший світ. Один раз відвідавши його, Ви ніколи не зможете бути повністю задоволені світом, в якому виросли. Невдоволення − це хороша річ, адже тоді виникає бажання покращити себе.

Інший спосіб зруйнувати дитячу любов до читання, це, звичайно, переконати, що поруч немає книг. І немає місць, де діти б могли їх прочитати.

 

Бібліотеки − це свобода. 

Свобода читати, свобода спілкуватися.

 

Бібліотеки − це місця, куди люди приходять за інформацією. Книги − це лише верхівка інформаційного айсбергу. Паперові, електронні чи аудіо книги, − бібліотекарі можуть вільно і легально забезпечити Вас книгами. Але бібліотеки − це й місця, де люди, у яких немає комп'ютера або доступу до інтернету, можуть вийти в мережу.

Бібліотеки − це свого роду ворота в майбутнє. Тому дуже шкода, що по всьому світу місцева влада закриває бібліотеки задля збереження грошей, не розуміючи, що вони обкрадають майбутнє, щоб заплатити за сьогодні. Вони закривають ворота, які повинні бути відкриті.

Книги − спосіб вчитися у тих, кого більше немає з нами. Людство створило себе, розвивалося, породило тип знань, які можна розвивати, а не лише запам'ятовувати. Наприклад, казки, які старші багатьох країн. 

Необхідно підтримувати бібліотеки, користуватися ними, протестувати проти їх закриття.

 

Якщо ви не цінуєте бібліотеки, значить, ви не цінуєте інформацію, культуру чи мудрість.

Ми повинні читати вголос нашим дітям. Читати їм те, що їх тішить. Зацікавлювати їх і не припиняти читати тільки тому, що вони самі навчилися це робити. Читання вголос повинно бути моментом заглиблення, часом, коли відкидається все інше.

Ми повинні користуватися мовою. Розвиватися, дізнаватися, що значать нові слова і як їх застосовувати, спілкуватися зрозуміло.

Ми повинні використовувати мову як живу, яка рухається, яка несе слова, яка дозволяє їх значенню та вимові змінюватися з часом. 

Письменники, особливо дитячі, мають зобов'язання перед читачами. Ми повинні писати правдиві речі, що особливо важливо, коли ми пишемо історії про людей, які не існували, або місця, де не бували. Розуміти, що істина − це не те, що трапилося насправді, але те, що розповідає нам, хто ми такі. Зрештою, література – це в певній мірі правдива брехня. Ми повинні не стомлювати наших читачів, а зацікавлювати.

 

Один з кращих засобів для тих, хто неохоче читає − це історія, від якої не можна відірватися.

Ми повинні говорити нашим читачам правду, озброювати їх, давати захист і передавати ту мудрість, яку ми встигли почерпнути з нашого недовгого перебування в цьому світі.

Всі ми − дорослі і діти, письменники і читачі − повинні мріяти. Ми повинні вигадувати. Легко вдавати, що ніхто нічого не може змінити, що ми живемо в світі, де суспільство величезне, а особистість менше, ніж ніщо. Але правда полягає в тому, що особистості змінюють світ знову і знову, особистості створюють майбутнє, і вони роблять це, уявляючи, що речі можуть бути іншими.

Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. «Якщо Ви хочете, щоб ваші діти були розумними, − сказав він, − читайте їм казки. Якщо Ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок». Він розумів цінність читання і уяви. Я сподіваюся, що ми зможемо передати нашим дітям світ, де вони будуть читати, і їм будуть читати. Де вони будуть уявляти і розуміти.

 

Джерело: The Reading Agency

Екскурсія 2017

7 прийомів для вивчення іноземної мови за книгами

Читання — важлива вправа для всіх, хто вивчає іноземну мову, і дуже проста: читати можна де завгодно і коли завгодно. 

А от якими прийомами варто користуватися, щоб читання англомовної літератури приносило задоволення і підвищувало рівень володіння мовою, читайте у публікації.

Почніть з простого

Найбільша помилка у вивченні іноземної мови за книгами — неправильний вибір літератури. Деякі учні припускають, що починати варто з творів класиків, вибираючи знамениті романи, повісті, п'єси. Насправді для перших дослідів читання іноземною мовою краще взяти адаптовану літературу або нескладну публіцистику.

У класичних романах або, тим більше, в поезії, надто високий ризик заплутатися і кинути справу на півдорозі.

Коли читаєте, обов'язково стежте за тим, чи розумієте ви текст. Прочитавши одне-два речення, робіть паузу.

Важливо, щоб ви розуміли, про що йде мова, і могли здогадуватися про зміст окремих незнайомих слів за контекстом. Коротку новину, колонку або навіть адаптоване оповідання ви зможете розібрати за одне заняття, і це буде цікаво і захопливо. А от читати по сторінці на день величезний роман з прихованим підтекстом і великою кількістю художніх прийомів швидко набридне.

Вибираючи адаптовану літературу, враховуйте свій рівень. Виділяють 7 рівнів:

Easy Starter — 100-200 унікальних слів

Beginner — до 400 унікальних слів

Elementary — 600-800 унікальних слів

Pre-Intermediate — 1000-1200 слів

Intermediate — до 1600 слів

Upper-Intermediate — до 2000-2200 слів

Advanced — понад 2500 унікальних слів

Свій рівень — а конкретніше, розмір словникового запасу — можна дізнатися за допомогою тесту, в інтернеті повно безкоштовних, або можна запитати поради у викладача. Вибираючи книгу, важливо подивитися саме на кількість слів. Буває, що видавництво використовує свою систему позначок. Це не страшно: просто «перекладіть» рівень, з огляду на кількість унікальних слів.

І ще: можна читати не тільки книги, але і статті. Наприклад, підприємці та маркетологи знайдуть багато корисного в Entrepreneur Magazine, дизайнери — на Adweek, IT-фахівці — на VentureBeat.

Озбройтеся олівцем

Звісно, олівець потрібен при читанні паперових книг. Використовуйте його, щоб робити позначки в процесі. Якщо ви читаєте текст в електронному вигляді, можна застосовувати маркер, замітки-коментарі — залежно від функціоналу програми. Важливо, щоб вам було зручно.

Підкреслюйте нові складні слова, цікаві ідіоми або просто фрази, які вам сподобалися і які ви хотіли б застосувати в розмові. Пишіть переклад над словами, значення яких вам складно запам'ятати.

Робіть картки

Виділені слова і вирази можна відразу після уроку читання виносити на картки. Це відома вправа, коли на одному боці паперової картки написано англійське слово або словосполучення, можливо, доповнене синонімами, а на іншому — всі можливі значення рідною мовою.

Робити вправи з готовими картками можна буде де завгодно: в кафе, в метро, в пробці. Вам потрібно буде подивитися на англійське слово і згадати варіанти перекладу або навпаки.

Дійдіть до суті

Коли читаєте, обов'язково стежте за тим, чи розумієте ви текст. Прочитавши одне-два речення, робіть паузу, щоб переконатися, що ви зрозуміли всі слова, а про значення нових здогадалися з контексту. Якщо не здогадалися — дивіться переклад у словнику, і виписуйте слово на картку. Якщо здогадалися — все одно підкресліть: потім перевірите себе, дізнаєтеся додаткові значення, підберете синоніми.

Так, це сильно сповільнить процес, але ж наша мета — не рекорд швидкості, а вивчення нових слів і зворотів.

Правда, тут важливо не виснажувати себе пошуком абсолютно всіх слів, щоб не втратити інтерес до читання. Тренуйте логіку та інтуїцію, заглядайте у словник тільки тоді, коли про значення слова неможливо здогадатися з контексту, супровідних ілюстрацій, аналогій.

Читайте вголос

Ще радимо читати вголос. Тут, звісно, варто розуміти, наскільки правильна ваша вимова. Для цього можна взяти паперову або електронну версію книги, а паралельно з нею — аудіокнигу. Так ви зможете прослухати текст, одночасно пробігаючи його очима, а потім прочитати другий раз — вголос.

Є веселіший варіант цієї вправи. Берете пісню, яка вам подобається, відкриваєте її текст в інтернеті — можна відразу з перекладом — і підспівуєте. Музика і римована форма дозволяють ще краще запам'ятати нові слова.

Читайте регулярно

Важливо практикуватися в читанні регулярно: наприклад, в метро. Або заведіть звичку читати, поки чекаєте на когось. 5 хвилин на день, десять, півгодини — все залежить від ваших можливостей, але практика повинна бути як мінімум через день. І це за умови, що на другий день ви розвиваєте інші навички: лист, мовлення, розуміння на слух. Не можна вивчити мову «наскоком», проводячи одне двогодинне заняття на тиждень або приділяючи навчанню цілий день один раз на місяць.

Знайдіть партнера

Ефект від читання буде набагато кращим, якщо ви закріпите матеріал у розмові. Прочитане вкрай бажано комусь переказати і/або обговорити. Візьміть в партнери дружину або чоловіка, родича, близького друга: читайте один одному по черзі, а потім розмовляйте про те, що прочитали. Ставте один одному запитання, розвивайте ідеї і будуйте припущення про розвиток сюжету — в наступних розділах або нових статтях.

Ось побачите, читання англійською — це захопливо, та і словниковий запас завдяки такій вправі збільшується дуже швидко. Щасти!

Від А до Я: 9 дитячих книжок для першого самостійного читання

Пропонуємо добірку книжок для першого самостійного читання в "післябукварний" період, що максимально відповідатимуть вимогам батьків, державним стандартам і зможуть переконати малих читачів, що читати – це круто, цікаво і зовсім не нудно!

 

Ірина Цілик

"Таке цікаве життя"

 

Буває, мами самі вигадують історії і власноруч створюють книжку, яка буде їм близька й цікава. Так було з режисеркою Іриною Цілик та її сином Андрієм, який надихнув маму на написання першої дитячої книжки. Тепер завдяки цьому творчому тандему дошкільнята і першачки отримали пізнавальну, красиву й інтригуючу книжку.

Особливістю невеличких історій є те, що частину слів замінено на малюнки. Такий спосіб читання текстів – один із "найхитріших": дитина прагне прочитати низку слів, щоб швидше дістатися нової картинки і скласти речення. Отак, непомітно для себе, у грі закріплюються навички читання, і водночас малі читаки дізнаються про різні цікаві та буденні моменти в житті такої ж, як і вони, дитини. Про страшні сни та вилитий на татів ноутбук компот, про потяги й виховательку, про лікарню і розумних ворон – усі тексти нагадують записи в дитячому щоденнику. Начебто дріб’язкові, буденні речі, проте саме з таких складається життя, а також і формується світогляд.

 

Анні М. Ґ. Шмідт

"Ян і Янеке: Лялька-мотанка вирушає в подорож та інші оповідки"

 

Перша книжка із серії про дружбу й повсякденні справи двох маленьких друзів Яна і Янеке нідерландської письменниці, лауреатки Андерсенівської премії Анні М. Ґ. Шмідт. Ці коротенькі оповідки спричинили переворот у дитячій літературі 1950-60-х рр., проте і нині вони не залишають байдужими дітей. 

Книжка читається легко й невтомливо, по-перше, тому, що тексти коротенькі. Дитина за один підхід може прочитати історію до кінця, а може, й не одну (а це величезне досягнення для того, хто щойно навчився читати). По-друге, оповідання про двох друзів сюжетно близькі кожному з малих читачів. Лікувати або купати з найкращим другом ляльку, посваритися через неї й урешті помиритися, познайомитися, стати найкращими друзями, а згодом одружитися – усе просто, але й надзвичайно важливо, адже в цих історіях – дорослішання та вміння дружити і знаходити спільну мову.

 

Роб Скоттон

"Кіт на ім’я Сплет"

 

Світовий бестселер про харизматичного Кота Сплета вже кілька років є лідером продажів і в Україні. Персонаж давно вийшов за межі книжки: мордочку, яку намалював багато років тому британець Роб Скоттон, можна побачити на листівках, картинах, про нього навіть зняли мультик.

Кожну книжку із серії про Кота Сплета присвячено важливій події або святу: Різдву ("Різдво для Сплета"), дружбі ("Вдячний Сплет") або закоханості ("Закоханий Сплет"). У першому виданні йдеться про знайомство зі школою, хвилювання на уроках, переживання і нових друзів. Для майбутнього першачка така книжка може мати вельми "терапевтичний" ефект: допомогти батькам поговорити з дитиною про те, що на неї чекає у школі, разом посміятися над кумедним Сплетом і позбутися зайвих хвилювань щодо нового колективу.

 

Тетяна Щербаченко

"Біла, Синя та інші"

Наступна книжка теж про вусатих і хвостатих, тобто про котів. Але й не зовсім, адже в персонажах легко можна вгадати декого з тих, хто поруч.

Тетяна Щербаченко розповіла кілька історій із життя кошенят, що, як виявилося, зовсім не таке одноманітне, як здається людям. Насправді малюки мріють літати й літають, плетуть кольорові шалики для друзів, які люблять ковтати сніжинки… А ще вони бувають не тільки смугасті чи білі, як сніг, а й зовсім "не такі": сині і навіть зелені. Це також й історії про їхніх батьків, про мрії, що передаються у спадок, про потребу відчувати себе саме таким, який ти є, навіть якщо ти не схожий на інших. Виклад легкий і прозорий, без зайвих складних слів. Таку книжечку залюбки слухатиме дитина трьох рочків, розглядаючи грайливі ілюстрації Жені Миронюк, і самостійно читатиме той, хто щойно навчився складати з букв слова.

 

Валентина Вздульська

"Подорож листа. Історія до свята Миколая"

 

Дитяча письменниця та літературознавець Валентина Вздульська написала історію про дівчинку Марту, яка вірила в дива. Одного разу Марта написала листа Святому Миколаю з найзаповітнішим бажанням, проте лист загубився, і тепер на нього чекає низка випробувань. Інтрига в тому, що читачі не знають, про що попросила дівчинка, тож напружено стежать за мандрівкою листа в очікуванні хорошого фіналу.

У книжці-картинці дуже важливими є ілюстрації. Ніжні акварелі Даші Ракової схожі на ті, які могла би намалювати сама Марта. По-дитячому легкі й водночас глибокі, вони розкривають і пояснюють текст, допомагають уявити непросту подорож Мартиного листа.

 

Ервін Мозер

"Мануель і Діді. Велика книга маленьких мишачих пригод"

Автор понад ста книжок, лауреат багатьох книжкових премій і відзнак 1987 року створив низку оповідок про двох друзів-мишенят Мануеля і Діді. І ось тепер цими дотепними та пізнавальними історіями можуть насолоджуватися й українські читачі.

Коротенькі тексти поділено за сезонами (весна, літо, осінь, зима), на розгортці – ілюстрації та кілька простих речень під ними. Сюжети нескладні, але в них доволі драматизму, інтриги й гумору. Дотепні, а часом і пізнавальні витівки мишенят навчать бачити дивовижне, пізнавати нове та надихнуть на власні пригоди.

Шрифт є зручним для читачів-початківців, тож малеча впорається з книжкою без сторонньої допомоги.

 

Умберто Еко, Евдженіо Кармі

"Три оповідки"

 

"Три оповідки" витримали не один наклад, на них виховувалося не одне покоління.

До збірки ввійшло три історії – "Бомба і генерал", "Три космонавти" та "Ґноми з гну", – у яких ідеться про найважливіші засади людського співіснування. 

Письменник торкається найболючіших проблем людства, говорячи з дітьми про війну і лихих генералів, гроші й чиновників, екологію та амбіції міністрів. Еко не лише вказує на вади цивілізованого світу, а й дає підказки, як "перетворити бомби на вазони для квітів".

Водночас це не дидактична книжка, адже вона не дає чітких відповідей на складні запитання, а насамперед змушує думати над ними та шукати вирішення проблем. Змусять замислитися й абстрактні ілюстрації Евдженіо Кармі, які теж не мають однозначних прочитань, кожен читач знайде своє. Попри "недитячі" теми, оповідки Еко і Кармі дуже оптимістичні.

 

Ульріке Мочіуніґ, Ніна Дуллек

"У пошуках щастя!"

Філософська казка австрійського письменника про пошуки справжнього щастя для тих, хто ще не вміє читати, хто тільки вчиться, і тих, хто щастя досі не знайшов.

За сюжетом у малого лисеняти захворіла мама, тож воно вирушає шукати щастя для неї, щоб та одужала. У лісі зустрічає інших звірів і дізнається, що для кожного щастя полягає в різному. Так і не втямивши, у чому ж мамине щастя, лисенятко сумне повертається до нірки. Історія має зворушливий фінал, що змусить замислитися не лише дітей, а й дорослих. Мудра лисичка-мама пояснює, що щастя не треба шукати – воно поряд, його треба тільки розгледіти. До того ж, для кожної мами найбільшим щастям є її дитина.

Як і належить талановитим книжкам про пошуки щастя, історія Ульріке Мочіуніґ торкнеться читача будь-якого віку. Дітям вона нагадає про турботу й увагу, якої потребують їхні батьки, а дорослих змусить зупинитися в щоденній біганині, щоб розгледіти щастя, яке зовсім поряд.

 

Оксана Лущевська, Віолетта Борігард

"Пан Коцький, Міра і море"

 

Історія, яку написала одна з небагатьох професійних українських авторок, виважена й викшталтована на всіх рівнях – від мов до сюжету. 

Прості речення та репліки, доступна відповідно до віку читача лексика - усе це непомітно занурює читача в уявний світ головної героїні. 

Хочеться й собі заплющити очі, аби опинитися на березі безкрайого моря.

Сонячні й теплі ілюстрації Віолетти Борігард є невід’ємною частиною книжки-картинки. Від кожної сторінки мовби віє теплим вітерцем, пахне травою та соняхами, навіть відчуваються бризки води, що летять від міського фонтану. 

Купуючи своїм першачкам книжку-білінгву, батьки мають врахувати її особливість – а саме двомовність. Якщо дитя легко впорається з українським варіантом тексту, не кваптеся ховати або передаровувати книжку. Англійський варіант не такий простий для семирічок, тож за кілька років дитина зможе ще раз повернутися до історії про Пана Коцького, Міру і море, але вже англійською.

 

Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров`я

Здавна основною подією періоду зимових свят в Україні було щедрування, яке супроводжувалося церемоніальним обходом будинків із побажаннями щастя, здоров'я та благополуччя. На відміну від колядування, в обряді щедрування активну участь брали дівчата та жінки, а також діти. Учасників щедрування господар обов'язково обдаровував грішми та солодощами.

Святкування також не обходилось без народних вистав із переодяганням. В народній інтермедії була головна дійова особа - Меланка, яку супроводжували "дід", "коза", "чорт", "янгол", "орач", "україночка" та інші персонажі ряджених. Вони жартували, обмінювалися дотепами, виконували відповідні ролі і розігрували сценки з народного життя.

Сьогодні до нашої бібліотеки також завітали щедрувальники. Піснями та щедрівками читачі привітали бібліотеку та відвідувачів зі святами.

Приєднуємось до вітань!

Соборна моя Україна

Конкурс читців до дня Соборності України

У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події.
Одна з таких сторінок нашого минулого - боротьба українського народу за соборність своїх земель.

Це свято відзначаємо щороку в день проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.

18  бібліотеці для дітей №12 відбувся конкурс на краще декламування віршів, приурочений Соборності України. В конкурсі взяли участь учні 5-11 класів СЗОШ №21.  До складу журі конкурсу ввійшли: Володимир Олійник – лауреат премії

Б. Хмельницького, голова міської спілки літераторів Поділля, Елла Холміцька та Тетяна Любенчук. Читців оцінювали за такими критеріями: відповідність тематики, виразність читання та артистизм.

Підводячи підсумки конкурсу, голова журі Володимир Олійник зазначив: «Приємно, що учні декламували вірші сучасних українських письменників, які вчать любові до України, української мови, виховують справжніх патріотів. Сподіваюсь, що у наступному році почуємо поетичні добірки подільських авторів та власні поетичні твори учнів».

Заслужено здобули перемогу серед учнів 5-7 класів Гуменна Іванка, Доленко Катерина, Риндзак Романа та Халабузар Катя. А серед учнів 8-11 класів перемогли Антонюк Вікторія, Бохонська Лілія, Ціпко Олександра, Кравчик Владислав та Холодюк Андріана.

Бажаємо активної участі у конкурсах та нових перемог!