Уривки з лекції відомого англійського письменника Ніла Геймана про користь читання.
Грамотні люди читають художню літературу.
У художньої літератури є два призначення. По-перше, вона виробляє залежність до читання. Жага дізнатися, що ж трапиться далі, бажання перегорнути сторінку, − у цьому є справжній драйв. Це змушує дізнаватися нові слова, думати по-іншому, продовжувати рухатися вперед. Виявляти, що читання саме по собі є насолодою. Усвідомивши це, Ви починаєте регулярно читати.
Найпростіший спосіб виростити грамотних дітей − це навчити їх читати і показати, що читання є приємною розвагою. Для початку знайдіть книги, які їм подобаються, дайте їм доступ до цих книг і дозвольте прочитати їх.
Пам’ятайте, що не існує поганих авторів для дітей. Адже всі діти різні. Вони знаходять потрібні їм історії й заглиблюються в них. Не обмежуйте дітей у читанні лише тому, що Вам здається, ніби вони читають неправильні речі.
По-друге, художня література породжує емпатію. Художня проза − це те, що Ви створюєте з 33-х літер і низки знаків пунктуації, використовуючи лише уяву. Ви починаєте відчувати речі, відвідувати місця і світи, про які ніколи б не дізналися.
Ви також знаходите в книжках дещо життєво важливе. І ось воно: світові не обов'язково бути саме таким. Все може змінитися.
Література може показати Вам інший світ. Один раз відвідавши його, Ви ніколи не зможете бути повністю задоволені світом, в якому виросли. Невдоволення − це хороша річ, адже тоді виникає бажання покращити себе.
Інший спосіб зруйнувати дитячу любов до читання, це, звичайно, переконати, що поруч немає книг. І немає місць, де діти б могли їх прочитати.
Бібліотеки − це свобода.
Свобода читати, свобода спілкуватися.
Бібліотеки − це місця, куди люди приходять за інформацією. Книги − це лише верхівка інформаційного айсбергу. Паперові, електронні чи аудіо книги, − бібліотекарі можуть вільно і легально забезпечити Вас книгами. Але бібліотеки − це й місця, де люди, у яких немає комп'ютера або доступу до інтернету, можуть вийти в мережу.
Бібліотеки − це свого роду ворота в майбутнє. Тому дуже шкода, що по всьому світу місцева влада закриває бібліотеки задля збереження грошей, не розуміючи, що вони обкрадають майбутнє, щоб заплатити за сьогодні. Вони закривають ворота, які повинні бути відкриті.
Книги − спосіб вчитися у тих, кого більше немає з нами. Людство створило себе, розвивалося, породило тип знань, які можна розвивати, а не лише запам'ятовувати. Наприклад, казки, які старші багатьох країн.
Необхідно підтримувати бібліотеки, користуватися ними, протестувати проти їх закриття.
Якщо ви не цінуєте бібліотеки, значить, ви не цінуєте інформацію, культуру чи мудрість.
Ми повинні читати вголос нашим дітям. Читати їм те, що їх тішить. Зацікавлювати їх і не припиняти читати тільки тому, що вони самі навчилися це робити. Читання вголос повинно бути моментом заглиблення, часом, коли відкидається все інше.
Ми повинні користуватися мовою. Розвиватися, дізнаватися, що значать нові слова і як їх застосовувати, спілкуватися зрозуміло.
Ми повинні використовувати мову як живу, яка рухається, яка несе слова, яка дозволяє їх значенню та вимові змінюватися з часом.
Письменники, особливо дитячі, мають зобов'язання перед читачами. Ми повинні писати правдиві речі, що особливо важливо, коли ми пишемо історії про людей, які не існували, або місця, де не бували. Розуміти, що істина − це не те, що трапилося насправді, але те, що розповідає нам, хто ми такі. Зрештою, література – це в певній мірі правдива брехня. Ми повинні не стомлювати наших читачів, а зацікавлювати.
Один з кращих засобів для тих, хто неохоче читає − це історія, від якої не можна відірватися.
Ми повинні говорити нашим читачам правду, озброювати їх, давати захист і передавати ту мудрість, яку ми встигли почерпнути з нашого недовгого перебування в цьому світі.
Всі ми − дорослі і діти, письменники і читачі − повинні мріяти. Ми повинні вигадувати. Легко вдавати, що ніхто нічого не може змінити, що ми живемо в світі, де суспільство величезне, а особистість менше, ніж ніщо. Але правда полягає в тому, що особистості змінюють світ знову і знову, особистості створюють майбутнє, і вони роблять це, уявляючи, що речі можуть бути іншими.
Одного разу Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою. «Якщо Ви хочете, щоб ваші діти були розумними, − сказав він, − читайте їм казки. Якщо Ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок». Він розумів цінність читання і уяви. Я сподіваюся, що ми зможемо передати нашим дітям світ, де вони будуть читати, і їм будуть читати. Де вони будуть уявляти і розуміти.
Джерело: The Reading Agency
Немає коментарів:
Дописати коментар