У сім`ї багато чого залежить від того, які стосунки виникають між мамою і татом. Добре, як батьки шанобливо ставляться один до одного. Тоді і дитина зростатиме, проявляючи повагу до всіх своїх близьких. Але якщо мама чи тато дозволяють критикувати одне одного у присутності дитини, то вона дуже скоро ставитиметься зневажливо до одного або навіть обох батьків.
Чого ж ніколи не варто робити?
⏩ Критикувати риси або вміння одного з батьків, коли дитина поряд ("Наш тато ні на що не здатний", "Наша мама така нечепура", "Ти такий же, як і твій батько, безвідповідальний", Мама теж у школі погано навчалась").
⏩Сумніватися в педагогічних талантах мами (батька), критикувати її (його) педагогічні прийоми і обговорювати це з дитиною ("Вічно тато тебе балує. Це неправильно", "Замість того, щоб з тобою поспілкуватися, мама весь час розмовляє з подружками по телефону").
⏩Вступати в змову з дитиною проти іншого батька (" А ми мамі не скажемо, що школу прогуляли", "Татові зовсім не обов`язково знати, що ми купили").
⏩ Відміняти рішення іншого батька ("подумаєш, мама заборонила. Я сказав - і все тут!", "Не слухай батька. Я тут вирішую").
Погано, коли мама і тато "перетягують канат" і постійно змагаються в тому, хто має більше впливу на дитину. Батьки мають виробити спільні "правила гри", які допоможуть їм не опинятись у складних виховних ситуаціях.
Немає коментарів:
Дописати коментар