Фасад бібліотеки

Фасад бібліотеки

вівторок, 1 лютого 2022 р.

Павутина соцмереж: у які пастки потрапляють діти?

Сучасні діти буквально живуть у соціальних мережах. Там вони спілкуються, дружать, розважаються та шукають самовираження. Інтернет-простір може розважати та розвивати, а часто може бути небезпечним. Фейки, кібербулінг, челенджі, що несуть загрозу для життя — ось неповний список небезпек соцмереж.


Кібербулінг серед дітей

За даними дослідження «Попередження та протидія кібербулінгу в дитячому середовищі України» Всеукраїнської кампанії проти кібербулінгу Docudays UA найпоширенішими видами кібербулінгу є створення фейкових сторінок, поширення інтимних фото та відеозаписів бійок, тролінг.
Кібербулінг — це умисна дія, спрямована на те, щоб людина емоційно почувалася некомфортно. Це може бути виключення з групи або заволодіння сторінкою особи в соцмережах, умисне створення фейкової сторінки від імені особи, поширення інформації від імені цієї особи або ж навіть заволодіння інтимною фотографією або відеозйомкою з метою подальшого шантажу.

Порада батькам:

Домовтеся з дитиною, щойно вона відчує дискомфорт у спілкуванні онлайн, їй варто звернутися по допомогу до того, кому вона довіряє. Пояснюйте дитині, що кіберпростір створює ілюзію анонімності, але попри віртуальність, усе відбувається в реальному житті, кожна дія має наслідки. Наголошуйте, що уся інформація, яку дитина пересилає, залишається в мережі назавжди та може бути використана іншими людьми.

«Дорослий» контент у соцмережах

За даними дослідження «Сексуальне насильство над дітьми та сексуальна експлуатація дітей в Інтернеті в Україні» 83 % дітей вперше побачили сексуальний контент у віці 7–13 років. У дослідженні також ідеться про те, що кіберзлочинцю достатньо поспілкуватися з дитиною 18 хвилин, щоб дитина довіряла йомута надіслала фото інтимного характеру.
Найпоширенішими кейсами до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини є повідомлення щодо розміщення інформації сексуального характеру, часом порнографічного, про тих чи інших дітей в соцмережах. Другими за поширеністю кейсами є звернення стосовно втягування дітей у групи, через які може постраждати дитина.

Порада батькам:

Перед тим як подарувати дитині гаджет, розкажіть про техніку безпеки. Інтернет — це публічний простір, як і вулиця, там так само діють правила. Розкажіть дитині, які фотографії публікувати, а які — ні. Як можна виражати флірт інакше, ніж як надсилати фотографії інтимного характеру, яку інформацію про себе можна викладати.


Враховуючи пастки, у які може потрапити дитина в інтернеті, батьки часто вирішують суттєво обмежити час дитини онлайн або заборонити користуватися соцмережами. Але варто не забороняти, а пояснювати: на що слід звертати увагу, перебуваючи онлайн.

Порада батькам:

Не чекайте, доки якась трагічна ситуація станеться з вашими знайомими. У новинах дуже часто показують ситуації, які призвели до неприємних наслідків. Обговорюйте разом з дітьми такі ситуації. Але зважайте на вік дитини: не читайте сухі лекції, а цікавтеся думками дитини.

Куди звертатися по допомогу?


Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) пропонує кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу.
Телефони приймальні УГСПЛ: (044) 383 9519, 094 928 6519.

Професійні психологи та юристи Національної дитячої «гарячої лінії» допоможуть розібратися зі складнощами й розв’язувати будь-яку проблему, у тому числі пов’язану із цькуванням онлайн. Безкоштовний номер: 0 800 500 225 або короткий номер: 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних).

Також на захисті ваших прав — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини: 8 800 501 720, (044) 253 7589.

Немає коментарів:

Дописати коментар