1. Будьте скептичними – перевірте, перш ніж поширювати інформацію. Журналісти вважають, що вони помиляються, і шукають підтверджуючі докази.
2. Сформуйте свою власну звичку до перевірки фактів – навички громадянського виживання та обов’язок у світі «пост-правди».
3. З чого почати – запитайте себе:
- Хто говорить?
– Ретельно вивчайте видання, що поширило історію, і джерела, які воно цитує. Чи джерело взагалі подається?
– Перейдіть на сторінку “Про нас” або whoxy.com, щоб отримати інформацію про реєстр домену.
- Як дістають інформацію?
– Ви чули про це видання? Що робить його авторитетним джерелом?
- Чи є воно упередженим?
– Чи містить публікація думку лише однієї сторони? Шукайте їх на sourcewatch.org.
- Чи з’являється ця новина на будь-якому надійному сайті?
– Подивіться, чи повідомляють про цю новину у перевірених інтернет-медіа (але не сплутайте кількість з якістю – фейки мають тенденцію поширюватися).
- Чого я не знаю?
– Які факти упущені? Чи повідомляють про них інші джерела?
4. Інтуїтивна перевірка – чи здається новина неймовірною? У будь-якому випадку перевірте її.
5. Чи наводить видання свої джерела інформації? Якщо так, то вам потрібно знайти первинне джерело.
6. Враховуйте власне підтверджувальне упередження – “підсвідому тенденцію шукати й інтерпретувати інформацію та інші докази таким чином, що підтверджують наші існуючі переконання, ідеї, очікування”.
7. Чи викликає у вас публікація злість та сильні емоції? Можливо, тому, що вона створена для підживлення упереджень та негативного ставлення до чогось.
8. Пишіть швидко, а фактчекінгом займайтеся повільно. Створіть звичку вивести ваш мозок з режиму запису в режим перевірки фактів.
- Змініть шрифт, колір фону або розмір тексту, щоб примусити ваш мозок повірити, ніби він бачить щось нове.
- Увійдіть у фізичний контакт з публікацією – роздрукуйте її, потім прочитайте кожне речення і обведіть кружечком кожний факт.
- Прочитайте свою роботу вголос, щоб переконатися, що ви уловили все, що пропустили раніше, наприклад, помилки орфографії.
- Помилки, що зустрічаються найчастіше:
– імена, назви, прізвища;
– статистика;
– посилання на час, відстань, дату, сезон, місцезнаходження, фізичні описи;
– аргумент або розповідь, що залежить від факту;
– історичні факти;
– остерігайтеся перебільшень, наприклад: “лише”, “перший” і “більшість”.
9. Де перевірити інформацію:
- Первинні джерела:
– звіти уряду;
– дані на урядових і муніципальних порталах відкритих даних;
– судові документи;
– оригінальні наукові дослідження.
- Вторинні джерела, знайдені в базах даних на роботі, і у ваших публічних, державних і університетських бібліотеках:
– публікації у базах даних;
– статистичні дані.
- Запитайте експерта: ученого, співробітника державного органу або представника галузі.
- Скористайтеся сайтами перевірки фактів, щоб дізнатися, чи інформацію вже розвінчано.
10. Завжди посилайтеся на джерела і повідомляйте, звідки берете свою інформацію.
Джерело публікації: http://www.lexisnexis.com/pdf/nexis/Nexis-webinar-how-to-fact-check-like-a-pro.pdf
Немає коментарів:
Дописати коментар